«Суспільно-побутові пісні. Коломийки. Повість » Захар Беркут».

Контрольна робота. 7клас

Суспільно-побутові пісні. Коломийки. Іван Франко «Захар Беркут»

 

Кожна правильна відповідь 0,5 бала

1. До суспільно-побутових пісень відносяться
   а. кріпацькі, веснянки, наймитські , кріпацькі пісні
   б. козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, солдатські пісні
   в. козацькі, історичні, рекрутські, заробітчанські пісні
   г. наймитські, жниварські, чумацькі, солдатські пісні

2. Серед наведених пісень виберіть чумацьку пісню
  а.  «Ой на горі та женці жнуть»
  б.  «Стоїть явір над водою»
  в.  «Дозвілля молоді»
  г.  «Ой у степу криниченька»
3. Розпач і біль матері емоційно передано у пісні
   а. «Ой на горі та женці жнуть»
   б. «Ой у степу криниченька»
   в.

«Гомін, гомін по діброві»
   г. «Стоїть явір над водою»
4. Прочитайте уривок з пісні «ой у степу криниченька»: «Ой прилетіла сива зозуленька/ та все «ку-ку» та «ку-ку «. В уривку використано художній засіб:
   а. метафору
   б. гіперболу
   в. епітет
   г. порівняння
5. Виберіть декілька ознак суспільно-побутових пісень
   а. відображені настрої народу, викликані різними явищами суспільного життя
   б. їм притаманні театральність, динамічність й енергія
   в. пісні сповнені тугою за батьківщиною, сім’єю
   г. в них розповідається про причини, які змушували українсців поневірятися

   д. в них оспівувається українська природа
6. Розмір коломийкового вірша має
   а. 18 складів
   б. 14 складів
   в. 12 складів
   г. 10 складів
7. У коломийках про дозвілля молоді дівчина хоче, щоб сопілочка розкололася, бо
   а.  її чути на все село
   б. не сопілка тото грає, а любкове серце
   в. сопілка сумно грає й дівчина ходить засмучена
   г. дівчина не любить музики сопілки
   д. хлопець зрубав калиноньку й зробив з неї сопілку
8. Події повісті Івана Франка «Захар Беркут» відбуваються у
   а. ХІІ столітті
   б. ХІІІ столітті
   в. ХІV столітті
   г. ХV столітті
9. Які художні прийоми використав Іван Франко в такому реченні «Немов огонь, пущений по скошеній сіножаті, повзе покіс за покосом і злизує копицю сухого сіна за копицею — так тухольці спихали монголів з одного становища за другим у воду, в холодні обійми смерті»
   а. гіпербола, порівняння
   б. метафора, епітети
   в. порівняння, алегорія
   г. алегорія, інверсія
   д. порівняння, паралелізм

10. Виберіть декілька варіантів відповідей для характеристики Максима Беркута
   а. обережний, хитрий
  б.  цілеспрямований, витривалий
   в.  гордий і розсудливий
  г. підступний і зарозумілий
   д. волелюбний і чесний

11. Установіть відповідність між реплікою та літературним героєм ( 1 бал)

 

 1 «Раз мати родила, раз і гинути прийдеться»                                 A Мирослава

 2 «Усе ж таки життя краще, ніж смерть!»                                        B Захар Беркут

 3 «Хвиля його смерті буде й моєю смертю!»                                   В Максим Беркут

 4 «Беркути додержують слова навіть                                                Г Бурунда-бегадир

      ворогові й зрадникові»                                                                   Д  Тугар Вовк

 5  «Я не стою о життя! Хто хоч хвилю зазнав неволі,                    

       той зазнав гіршого, ніж смерть. ..»»

 

Достатній рівень

 

1. Вкажіть символи-образи та їх значення, що наявні в повісті «Захар Беркут» ( 1бал).
2. Дайте визначення поняття «коломийка» та вкажіть розмір коломийкового вірша ( 1бал).
3. Дайте визначення поняття «пафос» та вкажіть, який пафос переважає у козацьких піснях. (1 бал).

 

Високий рівень

 

 Написати твір  (3 бали)

1. Сила народу в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині (за повістю “Захар Беркут”).
2. Роль пісні в житті українського народу.
3. Простота і мудрість коломийок.

 

 

 

Контроль навчальних досягнень. Вступ. Із пісенних скарбів (тестові завдання)

Всі публікації щодо:
Фольклор

Мета. Перевірити рівень знань, умінь та навичок учнів з метою їх корекції; розвивати зв’язне мовлення, пам’ять, логічне та образне мислення; виховувати почуття патріотизму, любов до усної народної творчості.

Обладнання: тестові завдання, виставка кращих ілюстрацій до творів.

Хід уроку

I. Повідомлення теми та мети уроку.

II. Мотивація навчальної діяльності школярів.

III. Основний зміст роботи.

1. Інструктаж до виконання роботи.

2. Виконання тестових завдань.

Високий рівень

Напишіть твір-мініатюру на одну з поданих тем:

— В піснях оживає історія мого народу.

— Значення пісенної спадщини українського народу.

— Моя улюблена пісня.

— Роль книги в моєму житті.

— Простота і мудрість коломийок.

Достатній рівень

I варіант

1. У чому подібність і відмінність літератури від інших видів мистецтва?

2. Тематика і види соціально-побутових пісень.

II варіант

1. Художню літературу називають мистецтвом слова, тому що …

2. Художні засоби соціально-побутових пісень.

Середній рівень

I варіант

1. Що таке коломийка?

2. Хто головний герой соціально-побутових пісень?

3. Назвіть відомі вам чумацькі пісні.

II варіант

1. Які особливості коломийок?

2. Назвіть відомі вам козацькі пісні.

3. Що таке анафора?

Початковий рівень

І варіант

1. Які пісні не належать до соціально-побутових:

а) рекрутські;

    б) історичні;

    в) козацькі.

2. Коломийки складаються з … строф.

а) дворядкових;

б) чотирирядкових;

в) шестирядкових.

3. Попереду козацького війська йде… («Ой на горі да женці жнуть» ):

а) Б. Хмельницький;

б) Дорошенко;

в) Сагайдачний.

4. Пісня «Ой у степу криниченька» належить до … пісень.

а) козацьких;

б) наймитських;

в) чумацьких.

5. З якої пісні подано рядки:

«Ой поїхав з України козак молоденький, —

Оріхове сіделечко, ще й кінь вороненький» ?

а) «Стоїть явір над водою»;

б) «Ой у степу криниченька»;

в) «Гомін, гомін по діброві».

6. Який художній засіб є у поданому рядку: «Звелів собі посадити червону калину» ?

а) епітет;

б) порівняння;

в) постійний епітет.

II варіант

1.

До соціально-побутових належать пісні:

а) козацькі, коломийки, чумацькі;

б) чумацькі, козацькі, заробітчанські;

в) колискові, рекрутські, кріпацькі.

2. Який художній засіб вжитий у рядках:

«Мене, мати, огні знають, — Як я іду, — потухають» ?

а) гіпербола;

б) персоніфікація;

в) постійний епітет.

3. Який птах викрав миленького від молодиці?

а) грак;

б) ворон;

в) орел.

4.

У якому столітті виникли козацькі пісні?

а) XV ст.

б) XVIII ст.

в) XIX ст.

5. Сагайдачного у творі названо:

а) розгубленим;

б) байдужим;

в) необачним.

6. Чим наділяє турчин козака («Гомін, гомін по діброві» )?

а) сріблом-злотом;

б) дорогою зброєю;

в) кіньми.

IV. Підсумок уроку.

V. Домашнє завдання. Підготувати біографію І. Франка.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.

Духовная мудрость простоты, Дуэйн Элджин

Мудрость простоты — тема с глубокими корнями. Огромная ценность и преимущества простой жизни можно найти во всех основных мировых традициях мудрости.

Иисус олицетворял сострадательную простоту жизни. Он учил словом и примером, что мы не должны делать приобретение материальных благ нашей главной целью; вместо этого мы должны развивать нашу способность с любовью участвовать в жизни. Библия часто говорит о необходимости найти баланс между материальной и духовной сторонами жизни:

Восточные духовные традиции, такие как буддизм, индуизм и даосизм, также поощряют жизнь в материальной умеренности и духовном изобилии. Из даосской традиции известно высказывание Лао-цзы: «Кто знает, что у него достаточно, тот богат».

Согласно индуистской традиции, Махатма Ганди, духовный и политический лидер, сыгравший важную роль в обретении Индией независимости, писал: «Цивилизация, в подлинном смысле этого слова, состоит не в умножении, а в преднамеренном и добровольном сокращении хочет. Только это способствует настоящему счастью и удовлетворению». Ганди чувствовал, что умеренность в наших желаниях увеличивает нашу способность быть полезными другим, и в любовном служении другим возникает истинная цивилизация. В индуистской традиции также встречается идея «несобственничества», или брать только то, что нам нужно, и находить удовлетворение в сбалансированной жизни.

Возможно, наиболее развитое выражение срединного пути между материальным излишеством и лишениями восходит к буддийской традиции. Хотя буддизм признает, что для реализации нашего потенциала необходимо удовлетворять основные материальные потребности, он не рассматривает наше материальное благополучие как самоцель; скорее, это средство для пробуждения нашей более глубокой природы как духовных существ. Срединный путь буддизма движется между бессмысленным материализмом, с одной стороны, и ненужной нищетой, с другой. Результатом является сбалансированный подход к жизни, который гармонизирует как внутреннее, так и внешнее развитие.

Взгляды греков

Сократ, Платон и Аристотель признавали важность «золотой середины», или срединного пути в жизни, характеризующегося не избытком и не дефицитом, а достаточностью. Они рассматривали материальный мир не как первичный, а как инструмент — как инструмент, служащий нашему познанию более обширного мира мысли и духа. Аристотель выступал за уравновешенную жизнь, предполагающую умеренность в материальном плане и усилие в интеллектуальном плане. Он сказал, что «воздержание и мужество» разрушаются либо избытком, либо недостатком и могут быть сохранены только путем следования золотой середине.

Пуританские взгляды

Как это ни парадоксально, хотя Соединенные Штаты являются самой печально известной страной потребления в мире, простой образ жизни имеет прочные корни в американской истории. Первые пуританские поселенцы принесли в Америку свою «пуританскую этику», которая подчеркивала упорный труд, умеренный образ жизни, участие в жизни общества и непоколебимую преданность духовным вещам. Пуритане также подчеркивали золотую середину, говоря, что мы не должны желать больше материальных вещей, чем можем эффективно использовать. Именно от пуритан Новой Англии мы получили пословицу: «Используй это, изнашивай, делай что-нибудь или обходись без».

Взгляды квакеров

Квакеры также оказали сильное влияние на американский характер, особенно благодаря своей вере в то, что материальная простота является важным подспорьем в развитии к духовному совершенству. В отличие от пуритан, их сильное чувство равенства среди людей способствовало религиозной терпимости. Квакеры подчеркивали достоинства тяжелой работы над своим призванием, трезвости и бережливости. Хотя они считали вполне естественным наслаждаться плодами своего труда, они также признавали, что наше пребывание на Земле кратко и что люди должны уделять много своей любви и внимания вещам вечным.

Трансценденталистские взгляды

Трансценденталистская мысль процветала в Америке с начала до середины 1800-х годов и лучше всего иллюстрируется жизнью и творчеством Ральфа Уолдо Эмерсона и Генри Дэвида Торо. Трансценденталисты верили, что духовное присутствие пронизывает мир и что, живя просто, мы можем легче встретить эту жизненную силу. Для Эмерсона трансцендентальный путь начался с самопознания, а затем привел к «органическому синтезу этого «я» с окружающим его природным миром».

Трансценденталисты благоговейно относились к природе и видели в природном мире дверь в божественное. Общаясь с природой, Эмерсон чувствовал, что люди могут стать «неотъемлемыми частями Бога», тем самым реализуя высшую простоту единства с божественным. Торо также рассматривал простоту как средство достижения более высокой цели. Хотя он сказал, что человек «богат пропорционально тому количеству вещей, которые он может себе позволить, не говоря уже о том», его не особо интересовал конкретный способ, которым кто-то вел более простую жизнь. Вместо этого его больше интересовала богатая внутренняя жизнь, которую можно было обрести посредством неотвлекаемого созерцания. И для Эмерсона, и для Торо простота была больше связана с намерениями, чем с конкретным имуществом.